Що криється у слові твоєму, політик?

16.1.2009 08:00

На думку психологів, найбільш інформативним джерелом про людину, її особистісні особливості та переваги, установки, мотиви, переживання і багато чого іншого є мовлення. Незважаючи на те, що в спілкуванні один з одним люди використовують приблизно одні і ті самі слова, у кожного з нас є свій індивідуальний "мовленнєвий код". Суть його не в тому, ЩО ми говоримо, а в тому – ЯК ми вибудовуємо своє мовлення.

Наприклад, багато цікавого можна дізнатися про характер людини, спостерігаючи, як часто в її мові зустрічаються ті чи інші іменники та прикметники, які вона використовує дієслова і займенники тощо. І навіть аналіз того, які звуки переважають у використовуваних словах, розповість про настрій людини і її справжнє ставлення до того, про що вона говорить чи пише.

Озброївшись сучасними психологічними технологіями, досвідченими консультантами (з числа авторитетних психологів), а також старим добрим здоровим глуздом, ми вирішили проаналізувати новорічні привітання наших політиків. Для вивчення були відібрані тексти звернень політиків з їх офіційних сайтів, щоб кожен бажаючий зміг скласти власну думку щодо цього.

Зрозуміло, що проведене дослідження не придатне для постановки "діагнозу" (ми і не ставили перед собою таку мету). По-перше, для серйозних висновків недостатньо одного тексту. По-друге, навряд чи "персональні" новорічні привітання готувалися самими політиками. Ці тексти швидше відображають позицію не конкретної людини, а команди.

Так чи інакше, головне питання, на яке ми спробували знайти відповіді – чого нам чекати від кожної політичної сили 2009 року, що вже настав. Ми зупинилися на аналізі новорічних привітань В.Ющенка, Ю.Тимошенко, В.Януковича, П.Симоненка і В.Литвина. Хай зроблені нами припущення стануть своєрідними прогнозами, достовірність яких перевірить саме життя.

Почнемо з найкоротшого (всього 74 слова) привітання, яке належить В.Януковичу. Примітним є те, що замість підпису красується святкова фотографія респектабельного Віктора Федоровича, розмір якої перевищує площу тексту привітання. Тобто зображення усміхненого на тлі новорічної ялинки Януковича і є головним привітанням Партії регіонів українському народу.

Наступне, що привертає увагу – велика кількість присвійних займенників, які указують на приналежність предмета (про який ідеться) автору тексту. А за винятком першої пропозиції, йдеться весь час про реванш у майбутньому. На майбутнє Янукович претендує, використовуючи дієслова в наказовому способі. Трохи дивно, але, напевно, показово звучить імператив "будувати добро в нашому домі". Залишається лише вгадувати – що або хто буде матеріалом для такого "добробудівництва"…

На цілих десять слів більше, ніж привітання головного регіонала, містило телеграфне звернення до "дорогих товаришів" головного комуніста країни – Петра Симоненка. При цьому до привітання нас попереджають, що це слова Першого секретаря ЦК Компартії України, а після тексту ще раз нагадують про це (мабуть щоби відклалося у пам`яті), додаючи, що Симоненко ще і голова фракції комуністів у Верховній Раді України. Загалом площа тексту привітання і площа викладення партійно-політичних регалій товариша Симоненка – пропорційні.

Чого ж нам бажає вірний ленінець? По-перше, він асоціює "світлі новорічні години" зі "святковим гулянням". Саме в цьому контексті він бажає нам "миру", "радості" і "творчих звершень". Не знайшовши в захопленому марнослів`ї Симоненка актуальних смислів, ми вирішили з`ясувати, як упливає цей спіч на підсвідомість людей.

Для цього ми використовували алгоритм аналізу текстів, розроблений ученими всесвітньо відомої Пермської лабораторії суггестивної лінгвістики "Ведіум". З`ясувалося, що добрі побажання Першого секретаря ЦК КПУ сприймаються як – зловісні, похмурі, страхітливі і суворі! Що ж, схоже, і в новому році комуністи поводитимуться так само, як і завжди...

Розглянемо тепер новорічне звернення Віктора Ющенка (614 слів). Воно заслуговує особливої уваги і не тільки тому, що це звернення президента країни. У ньому багато цікавого. Наприклад, серед іншого, привітання Ющенка вирізняється тим, що воно єдине (з проаналізованих нами) містить вказівку на місце його прочитання – Софійську площу, названу президентом "головною площею" країни.

Уточнення місця виступу на початку новорічного звернення до народу – явно невипадкове. З іншого боку, не можна не звернути увагу, що Майдан Незалежності перестав бути улюбленим місцем для президента, як і саме слово "майдан" майже зникло з його лексикону.

Зате все частіше Ющенко вимовляє слова, що містять корінь "світло" і новорічне привітання не стало винятком. Це слово присутнє в ньому 18 разів (частіше присутні тільки слова з корінням "рік" і "Україна" - по 24 рази). Можна припустити, що або Віктору Ющенку "темно" і тому він говорить про світло, або ж він сам і є Світло!

І хоча Ющенко у виступі обіцяє не говорити про абстрактні речі, проте аналіз його звернення говорить про зворотне. Так, наприклад, слово криза згадується лише один раз. Президент виявляє невгамовну тягу піти в теоретизування з приводу добра і зла подалі від "усіх наших проблем, труднощів і непорозумінь", розв’язання яких Ющенко віддає на відкуп "долоні року, що минає".

Наш президент виявляє бажання надати українському народу "надію і спокій", але тут же безпорадно признається: "Хочеться визначеності. Хочеться ясності. Хочеться світла". Не дивно, що фоносемантичний (звукосмисловий) аналіз виступу Ющенка, викликає асоціації з чимось м`яким, світлим, слабким, теплим і маленьким.

Вельми примітно, що так само впливає на підсвідомому рівні й звернення В.Литвина (275 слів). І хоча про кризу спікер згадує значно частіше, ніж президент, проте про неї він більше розмірковує як учений-історик і філософ-романтик, а не як один із відповідальних керівників держави.

У "повсякденному бутті" Литвин більше стурбований нестачею "радості щирого спілкування, добрих відчуттів і надії на те, що завтра буде краще...". Втілення ж цієї надії голова Верховної Ради покладає на такий, що розуміє і підтримує (а по-іншому – покірливий і багатостраждальний) народ України. І, мабуть, щоб плечі цього народу витримали, Литвин бажає нам з вами "енергії, натхнення і впевненої ходи на цьому шляху..."

Мабуть спікер, як і його високопоставлений візаві, також страждає від проблеми "темноти", оскільки наприкінці свого звернення висловлює таке побажання: “Хай швидше настане світанок на нашому життєвому горизонті".

Завершуємо наш аналіз новорічних привітань виступом прем`єр-міністра, яке не тільки найбільш ємке за кількістю слів (є якась іронія в тому, що воно на 2 слова більше, ніж у президента), але і за іншими параметрами відрізняється від згаданих текстів.

Так, у тексті Тимошенко корінь, що найбільш часто вживається, – "криза" (зустрічається 24 рази). Також присутні однокореневі слова з такими, як: "економіка" (8 разів), "фінанси" (6 разів), "бюджет" (8 разів), "дитина" (6 разів), "гривня" (10 разів), "урожай" (6 разів), "пенсія" (6 разів). Присутні і інші слова, що практично не зустрічаються у виступах колег із політичного олімпу (банки, безробіття, зарплати та ін.).

Дивно, але глава уряду набагато частіше (ніж інші політики) у промові використовує іменники і рідше дієслова. З огляду психолінгвістики – це одна з непрямих ознак професійної зрілості. За даними наукових досліджень, профі, які відбулися, частіше говорять про те, що Є, а новачки про те, що ТРЕБА РОБИТИ.

А ще слова прем`єра викликають асоціації з чимось яскравим, сильним, піднесеним, радісним, бадьорим, світлим і прекрасним. Що це?.. Умілий піар команди Юлії Володимирівни? Чи обнадійливе свідоцтво того, що, коли в українській сім`ї чоловік самоусунувся, то жінка діє за принципом "я і кінь, я і бик…"? Подивимося, яку відповідь нам дасть рік бика на це запитання.

Віталій Данов. INTV

Надіслати другу Друкувати