"Підрахуйство" у стилі "хай-тек"

11.12.2007 17:43

11 грудня 2007 року має увійти в історію українського парламентаризму. Вперше одна політична сила звинуватила іншу у фальсифікації електронної системи голосування "Рада". На думку представників БЮТ та "НУ-НС", на момент голосування за обрання прем‘єр-міністром Юлії Тимошенко "Раду" було запрограмовано таким чином, щоби в будь-якому разі на табло висвічувалося лише 225 поданих голосів – на 1 менше, ніж потрібно для ефективного голосування.

Депутат від БЮТ Андрій Кожем`якін назвав навіть конкретного підозрюваного в "хакерстві" – голову апарату ВР Валентина Зайчука, який нібито зацікавлений у розвалі коаліції (в такому разі він утримає свою посаду). За словами Кожем`якіна, до ВР перевіряти факт втручання в роботу системи навіть прибула слідча група СБУ – із заявами до Генпрокуратури та Служби безпеки "потерпілі" не забарилися.

Якщо факт злочинного програмування буде доведено, це означатиме одне: межу політичного протистояння перейдено. За нахабством спроба такої фальсифікації аж ніяк не поступається подіям у ЦВК 2004 року. Тоді, на президентських виборах, люди протестували не проти засилля тупої пропаганди чи спроб їх залякати чи підкупити – бо то були "порівняно чесні способи відняття влади". Повстали через те, що їхню вже висловлену волю було проігноровано та переписано.

Так само і для українського парламенту – блокування трибуни чи псування апаратури, голосування чужими картками завжди були "відносно дозволеними" прийомами політичної боротьби. А от фальсифікувати результати голосування на рівні системи "Рада" ще ніхто не наважувався (знамените голосування "двома руками" грудня 2003 року за політреформу все одно було скасовано). Це гучний ляпас коаліції, на який вона просто мусить відповісти. Причому відповісти так, щоби ні в кого ніколи не виникало бажання спробувати ще раз. Досить уже ставитися до реальних злочинів як Ющенко! Постійна "амністія" лише додає їм упевненості і спонукає до повторення і перевершення власних "подвигів".

Тиждень тому коаліція на радощах від обрання Яценюка лише зі сміхом згадувала про те, як регіонал Василь Кисельов вирвав із рук у бютівця Терьохіна бюлетень і пошматував його, його колега Ларін поцупив печатку, а ще кілька депутатів намагалися заблокувати урни для голосування. На тлі загальної перемоги це було смішно. Тепер же під час вирішального голосування регіонал В’ячеслав Лук‘янов на очах у багатьох свідків перед телекамерами вихоплює картку з апарату голови Верховної Ради! А за п‘ятнадцять хвилин уже гордовито розповідає журналістам, що Яценюк, мовляв, повинен іти у відставку, не забезпечив обрання Тимошенко! Це вже не ляпас, це плювок!

Якщо вірити припущенню про запрограмованість на рівно 225 голосів, то вчинок Лук‘янова стає зрозумілим: якби при двох підряд голосуваннях не спрацьовували б картки в двох щоразу різних депутатів, підозри щодо фальсифікації були б очевиднішими. А так, мовляв, лише одна не спрацювала… У будь-якому разі, якщо співучасть Лук‘янова у зламі системи "Рада" довести буде нелегко, то сам по собі зафіксований на відео факт незаконного перешкоджання ним діяльності народного депутата Арсенія Яценюка безсумнівний. "НУ-НС" і БЮТ пообіцяли обов‘язково поскаржитися в прокуратуру та згодом, у разі подання ГПУ, дати згоду на притягнення депутата до відповідальності.

Тепер головне – справді довести заплановане до кінця. Востаннє депутати ВР видавали своїх колег правосуддю багато-багато років тому. Зараз є можливість створити прецедент. І ні про яку корпоративну солідарність парламентарів йтися не може, бо саме проти парламентаризму і виступив Лук‘янов, коли видирав картку для голосування з системи "Рада".

Дехто має нарешті зрозуміти, що депутати ВР, за винятком деякого антикваріату Степановича, вже не продаються. Що тупим тиском і фальсифікаціями змінити народний вибір не можна. І що, врешті-врешт, за власні вчинки треба відповідати. Ось тоді нова ера українського парламентаризму набуде справді парламентських рис.

Юрко Космина, INTV

Надіслати другу Друкувати Архів