Як сім`я Ющенко вбиває онкологію на Україні3.9.2008 17:57
Про те, що метастази корупційної пухлини на Україні проникли на президентський рівень ні для кого не секрет. У скандалах мелькають діти Ющенка, "любі друзі" президента і його найближче оточення. Але історії на зразок автомобіля 19-річного сина українського президента за 130 тисяч євро меркнуть перед тим, як сім`я Ющенка вбиває онкологічну галузь України. І якщо шикарні автомобілі або шампанське по 1000 євро за пляшку - це, за великим рахунком, стосується совісті окремо узятого чиновника, хай і уповноваженного президентською владою, те, про що піде мова в цій статті, стосується кожного - адже рак це хвороба, від якої ніхто не застрахований. Всім відомо, що онкологія - одне з найпоширеніших (за статистикою кожну годину 12 жителів України вмирають від раку) і найдорожчих в лікуванні захворювань, а хіміотерапія це найбільш дорогі лікарські препарати. І якщо майже всі прибуткові металургійні заводи і хімічні комбінати вже піддалися "розпилу" і приносять доходи певній групі осіб, то онкологічна сфера, в якій обертаються мільйони доларів як з державного бюджету, так і з кишені онкохворих, до недавнього часу залишалася недоторканою. Як виявилося не надовго. Сьогодні під безпосереднім прикриттям сім`ї Ющенка руйнується вся галузь лікування онкологічних захворювань на Україні. А відносно старого лікувального закладу - Інституту онкології Академії медичних наук України відбувається не що інше як найнатуральніше рейдерське захоплення. Все почалося з того, що в 2005 році президент Ющенко, гучно оголосивши боротьбу з онкологічними захворюваннями одним з пріоритетів державної політики, заявив про створення Національного інституту раку. Заявлена Ющенком мета, як завжди, була благородною - консолідація зусиль по попередженню онкологічних захворювань і зниження їх розповсюдження. Але на практиці все опинилося куди банальніше. З`ясувалося, що ні про яке реальне створення нової структури мова не йшла. Зате ліквідовувалася стара - відомий київський центр боротьби з онкологічними захворюваннями - Інститут онкології Академії медичних наук України. Інститут, який працює вже більше 80 років і є ключовим науковим центром у сфері боротьби з онкозахворюваннями в країні. В Інституті працює 1100 співробітників, в їхньому числі 113 науковців. Щорічно в стаціонарі лікуються понад 10 тисяч хворих, виконується більше 4 тисяч оперативних втручань, в поліклінічному відділенні інституту надається допомога близько 120 тис. пацієнтів. Як виявилось, мова йшла не тільки про зміну назви інституту на Національний інститут раку, але і про зміну юридичної особи, власника і керівництва установи. А за красивою президентською ініціативою стояли люди, охочі просто захопити Інститут. Річ у тому, що відповідно до Закону України про Охорону здоров`я, вищою науковою установою України зі статусом самоврядної організації, що проводить незалежні дослідження, є Академія медичних наук. Інститут онкології АМН України при цьому є установою, яка безпосередньо підкоряється тільки Академії наук, а та відповідно безпосередньо підзвітна Кабінету Міністрів України. Таким чином, Інститут онкології був не підконтрольний Міністерству охорони здоров`я, в якому знаходився міністр за квотою Ющенка. А значить такий ласий актив ніяк не можна було прибрати до рук "будь-яким друзям" президента. Тому повна пафосу заява Ющенка про створення Національного інституту раку стала хорошим прикриттям операції по переводу Інституту онкології АМН під контроль Міністерства охорони здоров`я. У грудні 2007 року порушуючи Конституцію України, Бюджетний кодекс України, Закон України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук, галузевих академій наук і статусу їх майнового комплексу", Юлія Тимошенко, якій вже дуже хотілося залишитися в прем`єрському кріслі, підмахнула рішення про перепідпорядкування Інституту Міністерству охорони здоров`я. Після чого послідувало рейдерське захоплення інституту в "кращих традиціях" минулих років. За два дні силовими методами установа була відібрана у академії. У кабінет чинного директора Сергія Шалімова, (заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата державних премій України та СРСР, доктора медичних наук, професора) увірвалися люди і під загрозою ОМОНу захопили статутні документи і печатку установи. Було заявлено, що тимчасово виконуючим обов`язки директора буде Ігор Щепотін. Він зайняв кабінет чинного, призначеного Академією наук, директора Шалімова, вигнавши його в інший кабінет, а всіх співробітників повідомив про можливість звільнення, щоб заткнути незадоволеним рот. Ху з ху Тепер варто розповісти докладніше про керівництво Національного інституту раку. Координатором проекту створення Національного інституту раку зовсім не випадково стала дочка президента - Віталіна Ющенко, яка не має ніякої медичної освіти і, звичайно, не має ніякого відношення до онкології. (Відомо, що іноді вона працює моделлю на модних показах). До складу наглядової ради новоствореного Інституту входять сім людей. Головою наглядової ради є другий чоловік Віталіни Ющенко Олексій Хахльов, директор рубероїдного заводу і активний прихильник законодавчого оформлення лобізму на Україні. (Що зрештою не дивно. Будучи зятем президента, гріх не легалізувати доходи, отримані від близького доступу до тіла президента). В одному зі своїх інтерв`ю він відверто зізнався, що готовий пролобіювати створення Національного інституту раку всіма доступними йому засобами. Також в раді знаходиться Володимир Карпук - депутат від фракції "Наша Україна - Народна Самооборона" (партія Ющенка), і замміністра охорони здоров`я України, призначений за квотою Ющенка Василь Лазоришинець. Є також приватний підприємець, який тримає мережу приватних клінік "Борис" Михайло Радуцький і ще одна цікава і сумнівна особа - секретар наглядової ради Борис Литовський. Те, що його дружина - подруга Віталіни Ющенко не дивно. Дивовижна інша обставина - його зв`язок з діяльністю з продажу токсичних препаратів для лікування онкологічних захворювань. Литовський очолює фармацевтичну компанію, яка пару років тому засвітилася в скандальній історії з виробництвом генеричеських (непатентованих) препаратів для онкохворих та ВІЛ-інфікованих. Тоді він активно брав участь в лобіюванні закупівель своїх препаратів за рахунок коштів з державного бюджету. Але після того, як в Інституті онкології побачили невідповідність ліків міжнародним протоколам, і коли після їх застосування у людей почали проявлятися токсичні гепатити, і люди почали йти на той світ, Інститут онкології заборонив застосування шкідливих препаратів. І нарешті, сам директор Інституту Ігор Щепотін - людина з сумнівною науковою репутацією. За свою бурхливу діяльність він не раз звинувачувався в здирстві у пацієнтів, непрофесіоналізмі, що призвів до смерті декількох людей, був помічений в плагіаті і підробці підписів попереднього директора для отримання грошей на медичні гранти. Що по чому Щоб зрозуміти розмір фінансової операції, здійснюваної ініціаторами "реформи", досить зазирнути в акт прийому-передачі фондів і майна Інституту онкології, які перейшли на баланс Інституту раку. Варто відзначити, що Інститут розташовується на 8,5 гектарах на вулиці Ломоносова в Києві (недалеко від станції метро "Либідська") і складається з 20 будов. До того ж на його території вже закінчується будівництво нового восьмиповерхового корпусу, в якому розміститься другий хірургічний корпус. Згідно акту прийому-передачі нерухомість Інституту і вартість землі була оцінена в 1,7 мільйона гривень (340 000 доларів). При київських цінах на житло це вартість двокімнатної квартири в центрі міста. Весь процес передачі майна відбувся з порушенням законів і без узгодження з Фондом державного майна, що підтвердила сама голова фонду Семенюк-Самсоненко. Але фонди і майно, звичайно, не головна мета новоствореної структури. Після прочитання Статуту Національного інституту раку, відкриваються глибинні завдання створення цієї організації, а саме створення структури для адміністративного і фінансового підпорядкування всіх онкологічних установ України. І якщо сьогодні ці функції, згідно чинного законодавства, виконують Міністерство охорони здоров`я і регіональні держадміністрації, то автори "реформи" мають намір все замкнути на собі. Так, згідно зі статутом, директор інституту рекомендує призначення керівників регіональних онкологічних центрів, головлікарів онкодиспансерів. Він же здійснює керівництво науково-методичними питаннями всіх установ онкологічного профілю України. Як приватних так і не приватних. Таким чином ставиться мета взяти на себе функції управління фінансовими потоками, направленими на забезпечення реалізації "Загальнодержавної програми боротьби з онкозахворюваннями на 2007-2016 роки". А це не мало, не багато - майже 2 млрд грн. (400 млн. доларів). При цьому Інститут формально підлеглий Міністерству охорони здоров`я, реально йому не підконтрольний. Наприклад, в новій печатці Інституту немає ні слова про приналежність його до Міністерства охорони здоров`я, а наглядова рада Інституту, яка є головним контролюючим інститут органом, затверджується Міністерство охорони здоров`я тільки за поданням кандидатур ради директором Інституту. Цікавий і інший момент. У статуті записано, що "будь-які послуги можуть бути платними за розсудом власника", тобто Національного інституту раку. На практиці це означає не що інше як перехід до платної медицини у сфері онкології. І якщо зараз кваліфіковане медичне онкологічне лікування в Інституті можна отримати на безкоштовній основі, то немає ніякої гарантії, що невдовзі така можливість просто зникне. Ще однією функцією інституту, згідно зі статутом, є "сприяння використанню вітчизняних наукових розробок і хіміопрепаратів вітчизняного виробництва". При цьому фахівці знають, що на Україні немає вітчизняного виробництва якісних препаратів для хіміотерапії. А ео, що з`являється під маркою "зроблено в Україні" є неперевіреними шкідливими і токсичними препаратами. (Саме їх продажем, як вже було відмічено, займався нинішній секретар наглядової ради Інституту раку Борис Литовський). Тим часом руйнування Інституту, його трудового колективу і його унікального наукового потенціалу вже почалося. Після реорганізації Інституту було відчужено або звільнено 35 співробітників. Серед яких маститі хірурги, доктори медичних наук, унікальні професіонали своєї справи. З Вченої ради були виведені 4 доктори медичних наук, незгодні з діяльністю нового директора. Новий директор Щепотін узявся і за зміну структури Інституту. Були ліквідовані чотири його підрозділи. Зокрема єдине на Україні відділення реконструктивної хірургії молочної залози на 50 койко-місць. Ліквідація підрозділу позбавила можливості українських жінок безкоштовного лікування раку молочної залози, зі збереженням грудей. Також була ліквідована лабораторія експериментальної фармакології, завданням якої була розробка нових протипухлинних препаратів. Було ліквідовано і відділення системних пухлинних захворювань на 55 койко-місць - єдине в Україні відділення, що спеціалізується на лікуванні лімфом. Немає сумніву, що ліквідація Інституту онкології АМН приведе до руйнування всієї галузі лікування раку. Убивча схема в прямому розумінні цього слова вже запущена. Адже вцілому у народу забрали могутню базу і під різними приводами роблять з неї приватну контору. Вихід з цієї ситуації один - необхідна політична воля і здоровий глузд при ухваленні рішень, від яких потенційно може постраждати весь народ. Необхідна відміна рішення кабінету міністрів і повернення Інституту онкології туди, де він і повинен бути - в Академію медичних наук. За достовірність і вірогідність матеріалів несе відповідальність автор, редакція INTV не відповідає за помилки у новинах із інших сайтів.
Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію |
Надіслати другу