Хто ж побудував Софію Київську?

6.2.2010 20:11

Безперечним є той факт, що історія людства невіддільна від численних фальсифікацій, помилкових тлумачень тих або інших подій і відсутності достовірної інформації - так званих "білих плям". Але як тільки з`являються нові гіпотези, науковий світ відразу ж їх заперечує. Адже те, що пропонується, суперечить офіційному погляду на світову історію, у даному випадку історію Київської Русі.

Ось і "круглий стіл", проведений 4 лютого за ініціативою Національного заповідника "Софія Київська" на тему: "Датування Софії Київської у світлі новітніх фактичних даних", не став винятком. Нагадаємо, йдеться про дату її заснування. За версією, аргументованою співробітниками заповідника, це 1011 рік і собор заклав Володимир Великий. А згідно з літописами це зробив його син Ярослав у 1017 році (Новгородський літопис) або в 1037 році. Так свідчить "Повість минулих літ".

Офіційно, але не достовірно

Спершу декілька дат із загальноприйнятої історії Київської Русі:
996 - Великим князем Київським Володимиром споруджено Десятинну церкву.
1015 - Володимир Великий помер. Його син новгородський князь Ярослав почав боротьбу за київський престол зі старшим братом Святополком. Убиті молодші брати Борис і Гліб.
1019 - Ярослав отримав титул Великого князя Київського, але продовжує княжити в Новгороді.
1020 - 1026 - Ярослав б`ється проти своїх братів Брячислава і Мстислава.
1029 - 1031 - Ярослав і Мстислав уклали мир. Спільні походи.
1036 - вмирає Мстислав. Ярослав переїжджає із Новгорода до Києва.
1037 - на згадку про перемогу над печенігами київський князь Ярослав заклав собор Святої Софії.

Які ваші підстави?

"Ми не пропонуємо нічого нового. Дискусії про те, хто і коли заснував "Софію Київську" ведуться останні двісті років. Але ми можемо підтвердити версію про те, що саме Володимир Великий почав будівництво в 1011 році, а його син Ярослав лише завершив у 1018 році", - стверджує співробітниця заповідника професор Надія Никитенко.

"На щи ми орієнтуємось, - продовжує Надія Никитенко, -
1. Графіті з вказівкою дати їх написання, які були знайдені на стінах собору, датуються 1018-1036 роками і свідчать про те, що в 1018-1020 роках собор вже був розписаний. Адже вони накреслені поверх фресок.
2. Відповідно до церковного календаря собор освячували 4 листопада (закладення) і 11 травня (інавгурація). Роки не відомі, але за православними традиціями дні освячення храму повинні були припадати на неділю. Ми з`ясували, що в 20-і роки XI століття неділя 4 листопада була в 1011 році, а неділя 11 травня в 1018 році.
3. У мозаїках і фресках собору змальовані Великий князь Київський Володимир з дружиною і дітьми, а не сім`я Ярослава Мудрого, як вважалось раніше. Про це свідчать дати знайдених графіті. Адже діти змальовані дорослими, а старші сини і дочки Ярослава народилися після 1020 року.
4. Склад фрескової штукатурки і плит підлоги Десятинної церкви і Софії Київської повністю ідентичні. Це свідчить про хронологічну близькість обох споруд.
5. Літописні письмові джерела - "Слово" митрополита Іларіона (1022 рік) і хроніка Тітмара Мерзебургського (1018 рік) - свідчать про виникнення Софії ще в період правління Володимира. Крім того, на арці центрального купола є запис, який датує заснування собору 1011 роком. Він зроблений у 1634 році київським митрополитом Петром Могилою. Також 1011 рік як рік створення Софії увійшов в XVIII столітті в "Описи Київського наміснитцтва".

Чия правда?

"Що ж до літописів, які датують заснування Софійського собору 1017 і 1037 роками, то слід зазначити, що вони відомі лише у пізніших редакціях. І ці літописні датування різняться між собою - двадцятьма роками, оскільки не фіксують історичні факти, - переконує професор Никитенко, - а свідчать про спроби приурочити створення Софії до правління саме Ярослава. Адже він зайняв київський престол не за заповітом батька, а в результаті міжусобної війни з братами, яка тривала з 1015 по 1026 рік. Тому представити будівництво головної святині Русі як велике діяння легітимного правителя Київської Русі було важливо для Ярослава", - сказала Никитенко.

У свою чергу кандидат історичних наук старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Єлизавета Архипова категорично відкидає аргументи професора Надії Никитенко. "По-перше, з 1994 по 2001 рік ми проводили розкопки і в Софії і на місці Десятинної церкви. І стверджуємо, що їхні будівельні матеріали значно відрізняються. По-друге, графіті, знайдені на стінах Софії не чіткі. Тому нам запропонували лише інтерпретації дат. По-третє, чи міг Ярослав Мудрий добудувати в 1018 році собор, якщо з історії відомо, що саме цього року польський король Болеслав Хоробрий розбив війська Ярослава і захопив разом з братом Ярослава - Святополком Окаянним Київ? Ну, а фальсифікації були і в XVII столітті за Петра Могили. Отже дата "Повісті минулих літ" - 1037 найбільш логічна".

У світі відносності

Цікаво, що звинувачені всією академічною братією у лженауковому підході, автори книги "Русь і Рим: нова хронологія. Сенсаційна гіпотеза світової історії" - академік Російської академії наук Анатолій Фоменко і математик Гліб Носовський стверджують, що історія людства відома з прийнятною достовірністю починаючи лише з XVIII століття (!). Учені вважають, що лише з того часу збереглися детальні і численні історичні джерела, достатні для однозначного відновлення історії. Передбачається, що істотно менш достовірна історія IX-XVII століть; письмові джерела цих часів, особливо, раніше XIV-XV століття, нечисленні і потребують ретельного дослідження достовірності (!) і аналізу змісту. Також, на їхню думку, жодних достовірних письмових свідоцтв раніше IX століття не існує взагалі (!), а археологічні знахідки не можуть трактуватися однозначно.

Але один безперечний факт все-таки є. ЮНЕСКО включив у список ювілейних дат 2011 року "Софію Київську". І треба поспішати. Наступного року вже відзначати 1000-річний ювілей, а академіки так і не домовилися.

На сьогоднішній день у світі існує багато загадок як давньої, так і новітньої історії. Чи буде розгадана ця? Питання поки що залишається відкритим. Та все ж для нас жителів сучасного Града-Києва найважливіше не те, хто з Рюриковичів заклав "Софію Київську" - Батько-Володимир чи Син-Ярослав. А щоб це божественне творіння XI століття не перетворилося в XXI столітті в купу каміння через бурхливу діяльність нинішніх містобудівників.

Довідка INTV:

996 - Великим князем київським Володимиром споруджено Десятинну церкву.
1011 - Володимир заклав "Софію Київську" (версія)
1015 - Володимир Великий помер. Його син новгородський князь Ярослав почав боротьбу за престол зі старшим братом Святополком. Убиті їхні молодші брати Борис і Гліб.
1016 - Ярослав розбив військо Святополка біля Любеча і зайняв Київ.
1017 - Ярослав почав будівництво "Софії Київської" (за Новгородським літописом).
1018 - польський король Болеслав Хоробрий розбив війська Ярослава на берегах Буга і захопив Київ. Ярослав втік до Новгорода. У цьому ж році Ярослав закінчив будувати дітище батька - "Софію Київську" (версія).
1019 - військо на чолі з Ярославом остаточно розбило Святополка в битві на річці Альті. Ярослав отримав титул Великого князя Київського, але продовжує княжити в Новгороді.
1020 - брат Ярослава Брячислав напав на Новгород. Розбитий Ярославом на річці Судомі.
1023 - брат Ярослава - тмутараканський князь Мстислав захопив Чернігів і все Лівобережжя Дніпра.
1024 - Мстислав переміг війська Ярослава біля Чернігова і переніс свою столицю до Чернігова. Ярослав втік до Новгорода.
1026 - Ярослав, зібравши військо, повернувся до Києва і уклав мир з братом. Лівобережжя зберігалося за Мстиславом, а правобережжя за Ярославом.
1029 - допомагаючи братові, Ярослав здійснив похід на ясів, вигнавши їх з Тмутаракані.
1030 - Ярослав переміг чудь і заклав місто Юр`їв. У тому ж році узяв місто Белз.
1031 - Ярослав і Мстислав зібрали велике військо і пішли на поляків, відвоювали міста Перемишль і Червен.
1036 - вмирає Мстислав князь чернігівський, і Ярослав, побоюючись домагань на київське князівство, ув`язнює іншого свого брата - псковського князя Судіслава. І переїжджає з Новгорода до Києва, де весь цей час правління здійснювалося його боярами.
1037 - На згадку про перемогу над печенігами київський князь Ярослав заклав собор Святої Софії ("Повість минулих літ").